Від 1 до 10

У психотерапії є така штука, шкала Лайкерта (суб'єктивна оцінка від 1 до 10). Її використовують, щоб клієнт міг оцінити, наскільки він у ресурсі або наскільки йому боляче. По суті, це цифра, взята "з голови".

Оскільки цифра нічим не підкріплена, крок від 1 до 2 може сильно відрізнятися від того, який між 5 і 6. Для багатьох ця ідея здається дивною, а я, навпаки, використовую таку шкалу щодня. У мене їх, до речі, дві: оцінка дня та оцінка чаю.

Оцінка дня. У щоденнику я оцінюю кожен день і пишу поруч, що на це вплинуло. Якось порахував, і в середньому живу на 7,6/10, що є досить непогано.

0-5 = горе, катастрофа і анексія Криму в один день, тобто такого не буває.
6 = паскудний день, нічого не зробив, втомлений, хворів.
7 = середній день, встиг щось корисне.
8 = хороший день: багато встиг або зробив щось приємне.
9-10 = чудовий день: ультрапродуктивний або приємний.
11-12 = фантастичний настрій, день, який запам'ятається.

Оцінка чаю. Зазвичай я дегустую, розписую дескриптори (так розважаюся) і ставлю бал, цього разу за шкалою 0-100.

60- = це вже щось огидне, такого навіть не купую.
60+ = пити можна, але вже наближається до ліптона в пакетику.
75+ = хороший, можна взяти, якщо недорого.
80+ = смачний, братиму ще.
86+ = суперський, дуже сподобався, братиму ще.
Більше як 94 не було нічого, це "god tier".

Що тут цікаво (і, можливо, буде вам корисно) — що чай, що день нижче 6/10, фактично, не бувають. Якби ця шкала була рівною, а паршивий день оцінювався б на 1-3, то це автоматично ще більше би мене пригнічувало. Ставлячи оцінку вище середини (5), я вже сам собі показую, що "не все так погано".

Цю ідею можна розвивати далі: придумати собі якусь штуку, захопитися нею, і за те, що приділю їй 10 хвилин на день, додавати 1-2 суб'єктивні бали. Або спеціально організувати якусь подію, похід кудись, який гарантовано перетворить день на 9/10.

І коли потім, рефлексуючи, дивишся на оцінки місяця і бачиш, що в середньому все файно — життя набирає барв.